Скільки коштує облік в автосервісі: порівняння програм
Власник невеликого автосервісу рано чи пізно впирається в одне питання: скільки насправді заробляє кожен пост і кожен майстер. Поки машин п’ять на день, відповідь тримається в голові. Коли їх п’ятнадцять, а майстрів троє, голова перестає справлятися — і починається пошук програми обліку. Розберемо, у що це обходиться і за що саме доводиться платити.
З чого складається вартість
Ціна на сайті розробника — це майже завжди лише перша частина суми. Реальні витрати складаються з чотирьох частин.
Абонплата. Береться щомісяця, зазвичай прив’язана до кількості співробітників і точок. Додали мийника — сума зросла.
Ліміти тарифу. Найдешевший план часто обмежений кількістю замовлень на місяць. Поки сервіс маленький, ліміт непомітний. Щойно бізнес підріс — доводиться переходити на наступний тариф, а він може коштувати вчетверо дорожче.
Впровадження. Перенести номенклатуру, залишки на складі й базу клієнтів. Іноді це роблять безкоштовно, іноді — за окрему плату.
Час на навчання. Найменш очевидна стаття. Два тижні, поки приймальник звикає до нового екрана, — це реальні гроші, просто вони не в рахунку.
Скільки просять на ринку
Два найвідоміші в Україні рішення для сервісів і майстерень — RO App (донедавна називався RemOnline) і Gincore. Обидва зрілі, обидва працюють за підпискою.
Станом на серпень 2026 року, за даними каталогу програмного забезпечення MIISOFT, картина така:
| Система | Стартовий тариф | Обмеження старту | Тест |
|---|---|---|---|
| RO App (RemOnline) | від 15 €/міс | 100 замовлень на місяць, 1–2 співробітники, базовий функціонал | 7 днів |
| Gincore | від 19,99 €/міс | 2 користувачі | 14 днів |
У RO App лінійка тарифів іде далі — 29, 69 і 99 € на місяць залежно від кількості людей і локацій. Повний функціонал відкривається приблизно з рівня 69 €. Постійного безкоштовного тарифу немає. У Gincore є безкоштовний режим для одного співробітника з обмеженнями.
Перерахуйте це в рік — і стартові 15 € перетворюються на 180 € річних, а робочий тариф на невелику команду легко виходить за 800 € на рік. Для сервісу на три пости це відчутна стаття витрат, особливо якщо половиною функцій ніхто не користується.
Тарифи змінюються, і прив’язка до євро означає, що гривнева сума залежить від курсу на день оплати. Перед рішенням перевіряйте ціни на сайтах розробників.
Що насправді потрібно невеликому сервісу
Перед тим як порівнювати ціни, варто чесно виписати, що з функціоналу ви реально відкриватимете щодня. Для автосервісу, мийки чи детейлінг-студії список зазвичай короткий.
Календар записів. Не «список замовлень», а саме сітка на день: колонка на бокс або на майстра, видно вільні вікна. Без цього адміністратор все одно веде паралельний зошит.
Історія авто. Що робили минулого разу, коли і за скільки. Постійний клієнт не має переказувати це заново.
Склад хімії та запчастин. Прихід від постачальника, списання в роботу, залишки. Ключове тут — щоб собівартість рахувалася від ціни закупівлі, а не «десь так». Інакше маржа з кожного візиту виходить приблизною, і весь облік втрачає сенс.
Каса окремо по формах оплати. Готівка і термінал — різні каси. Плюс борги: хто скільки винен, без окремої таблиці.
Зарплата майстра від виконаних робіт. Саме від робіт, а не від суми замовлення разом із запчастинами — інакше майстер отримує відсоток із деталі, яку просто вкрутив.
Фіскалізація. ФОП, який приймає оплату готівкою або карткою за послуги, зобов’язаний видавати розрахунковий документ. Якщо система цього не вміє, касир працює у двох вікнах одночасно.
Усе решта — маркетингові воронки, складна аналітика, інтеграції з десятком сервісів — може бути корисним, але саме за це ви й доплачуєте на старших тарифах.
Де ховаються несподівані витрати
Три речі, які варто з’ясувати до підписання, а не після.
Що станеться при перевищенні ліміту. Система заблокує створення замовлень чи просто запропонує перейти на дорожчий тариф — і з якого числа почне рахувати за новою ціною.
Чи входить фіскалізація. Подекуди підключення ПРРО — окрема послуга або окремий модуль.
Як забрати свої дані. Якщо через рік захочеться піти, у якому вигляді віддадуть базу клієнтів і залишки. Відповідь «зверніться в підтримку» — привід насторожитися.
Безкоштовні варіанти
Крім підписних систем, на ринку з’являються рішення, які роблять «під себе», а потім відкривають назовні. Приклад — українська система КМІТ, яку розробляли для власного сервісного центру, а зараз відкрили безкоштовно.
Для мийки й детейлінгу там є профіль «візит»: замість картки пристрою — клієнт, час візиту й роботи, а календар будується на день з колонкою на кожного майстра. Хімія оприбутковується від постачальника і списується в роботу, собівартість середньозважена. Каса розділена на готівку й термінал, відсоток майстру нараховується від виконаних робіт, фіскальні чеки видаються через Checkbox.
Розробники пишуть чесно: зараз безкоштовно за будь-якої кількості візитів і майстрів, далі планується символічна абонплата, прив’язана до розміру. «Безкоштовно назавжди» вони не обіцяють — і це, як на мене, правильніше за красиві формулювання, після яких за півроку приходить рахунок.
Як обрати без помилки
Порядок дій, який економить і гроші, і нерви.
Спершу випишіть на аркуші п’ять–сім функцій, без яких ваш сервіс не працює. Потім перевірте, на якому тарифі кожна з них відкривається — часто виявляється, що потрібна функція живе не в стартовому плані. Порахуйте суму за рік, а не за місяць: місячна цифра завжди виглядає невинно.
І обов’язково проведіть тестовий період по-справжньому: не «подивитися інтерфейс», а прийняти кілька реальних авто, списати хімію, закрити зміну й порахувати касу. Саме на цьому етапі стає видно, чи підходить логіка системи вашому процесу, — а не на демонстрації від менеджера.
Найдорожча помилка тут не в тому, щоб переплатити кілька сотень гривень на місяць. Вона в тому, щоб півроку вести облік у системі, яка не лягає на ваш процес, а потім усе одно повернутися до зошита.
